ПРОТОКОЛ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ (СЛУХАНЬ) МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ – ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН С. ПЛЮТИ ОБУХІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПРОТОКОЛ

ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ (СЛУХАНЬ) МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ – ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН С. ПЛЮТИ ОБУХІВСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

м. Українка                                                                                                                             «30» квітня 2013р.

 

Громадське обговорення (слухань) розпочались о 1620 год. в приміщенні палацу культури «Енергетик» за адресою: м. Українка, пр. Дніпровський, 15 А.

Для участі у громадському обговоренні (слуханнях) зареєструвались 121 особа, всього присутніх 93 особи.

Присутні представники органів районної влади:

– Ткаченко Г.І., заступник голови Обухівської районної ради,

– Каденко Д.О., начальник відділу містобудування і архітектури Обухівської РДА,

– Якименко А.А., головний спеціаліст відділу державного земельного кадастру управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області,

– Власенко А.В., заступник начальника Обухівського міжрайонного управління головного управління Держсанепідемслужби в Київській області

 

Вступ: Луценко Володимир Петрович: відповідно до рішення № 46 від 28.03.2013 року «Про проведення громадського обговорення (слухань) містобудівної документації – Генерального плану с. Плюти» його (Луценка В.П.) призначено відповідальним за організацію громадського обговорення (слухань) та запропонував відкрити захід – громадське обговорення – Генерального плану с. Плюти.

Луценко В.П. запропонував обрати:

Головуючим громадського обговорення (слухань): Бичкова Олексія Станіславовича, заступника міського голови.

Секретарем громадського обговорення (слухань): Кабана Олександра Миколайовича – начальника відділу ЖК та будівельного контролю виконавчого комітету Української міської ради.

До секретаріату громадського обговорення (слухань): Томашук Юлію Миколаївну – спеціаліста з житлово-комунального господарства, Фадєєву Ларису Іванівну – головний спеціаліст з загальних питань ради.

Президію громадського обговорення у складі:

Луценко Володимир Петрович – перший заступник міського голови;

Бичков Олексій Станіславович – заступник міського голови;

Тупицький Михайло Васильович – секретар Української міської ради;

Ткаченко Григорій Іванович – заступник голови Обухівської районної ради;

Гайдук Юлія В’ячеславівна – начальник науково-проектного відділу розвитку стратегії планування, забудови та реконструкції міських і сільських поселень, Головний архітектор проекту, кандидат архітектури;

Онищенко Василь Михайлович – головний архітектор ДП «НДПІ «містобудування»;

 

Пропозиції та зауваження по пропозиції Луценка В.П. – відсутні.

 

Головуючий громадського обговорення (слухань) – Бичков О.С. звернув увагу на причини з яких ми розглядаємо зміни до Генерального плану с. Плюти:

– з 01.01.2013 року відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за відсутності містобудівної документації будь – які дії в сфері містобудування та земельних відносин – забороняються.

 

Бичков О.С. зазначив, що тридцять четвертою сесією Української міської ради шостого скликання від 24 січня 2013 року прийнято рішення «Про внесення змін до Генерального плану с. Плюти Обухівського району Київської області»

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України “Про основи містобудування” та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 555 від 25 травня 2011 р. ми проводимо громадське обговорення (слухання) проекту містобудівної документації – Генеральний план м. Українка. Містобудівна документація виконана на професійному рівні, відповідає вимогам містобудівного законодавства, державних будівельних норм ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», ДБН Б.1.1-15-2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», Земельного Кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та іншим нормативно правовим актам місцевого та загальнодержавного значення.

 

 

Також Бичков О.С. запропонував наступний порядок денний:

1. Презентація проекту Генерального плану с. Плюти. Доповідають представники розробника (Державне підприємство науково-дослідний та проектний інститут «містобудування» – начальник науково-проектного відділу розвитку стратегії планування, забудови та реконструкції міських і сільських поселень, Головний архітектор проекту, кандидат архітектури – Гайдук Юлія В’ячеславівна, Чемерис Сергій Анатолійович – головний спеціаліст відділу інженерного обладнання, Манцевич Оксана Сергіївна – головний спеціаліст –економіст, Рассказова Ірина Михайлівна – провідний інженер – спеціаліст з транспорту, Соковніна Нінель Харитонівна – начальник відділу інженерного захисту території та охорони середовища – 40 хв.

2. Відповіді на зауваження та пропозиції подані в письмовому вигляді з 29.03.2013 року по 30.04.2013 року – головний архітектор проекту Гайдук Юлія В’ячеславівна (представники інституту за напрямками) – 10 хв.

3. Відповіді на письмові запитання подані з зали – 3-5 хв. на 1 запитання (відповіді на письмові запити в першу чергу);

4. Потім запитання від мікрофонів – на запитання до 1 хв. на відповідь до 2 хв.

Закінчення заходу до 1800.

Зауваження та пропозиції відсутні.

 

Бичков О.С. роз’яснив присутнім вимоги ст. 21 Закону України «Регулювання містобудівної діяльності» та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 555 від 25 травня 2011 р зазначивши, що запитання, пропозиції та зауваження мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно – правових актів (тобто по суті сьогоднішнього зібрання) Запитання, пропозиції та зауваження не по суті не розглядаються. Одночасно звернув увагу присутніх що пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати:

– повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

– юридичні особи, об’єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

– власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях;

– представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;

– народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

 

На громадському обговоренні (слуханнях) виступили:

– Гайдук Юлія В’ячеславівна – Головний архітектор проекту містобудівної документації – Генеральний план с. Плюти

 

Доповідач зазначила, що в 2004 році інститутом «УкрНДІпроцивільсільбуд» було розроблено генеральний план села Плюти із включенням нових територій на північному заході за межами населеного пункту, в межах Української міської ради.

Внесення змін до генерального плану м. Плюти розробляються у зв’язку з необхідністю розміщення нової житлової забудови, формування громадського центру села та покращення існуючого функціонального зонування та санітарно-гігієнічних умов території села.

Основними задачами планувальної організації території села є:

– впорядкування функціонально-планувальної організації території;

– формування зручних комунікаційних та планувальних зв’язків, що поліпшують лінійно-вузлову структуру міста а також транспортну доступність до його структурних елементів;

– максимальне збереження домінуючого статусу природного середовища в структурі села, як основного елементу його архітектурно-просторової організації.

Розвиток села Плюти має значний ресурсний та природний потенціал, передбачає інтенсивне використання територій в межах села, включення нових територій, що розташовані за межами населеного пункту, реорганізацію та ущільнення комунальної зони, збереження та відтворення природного комплексу та об’єктів історичної спадщини.

Основними задачами планувальної організації території села є:

– впорядкування функціонально-планувальної організації території;

– формування зручних комунікаційних та планувальних зв’язків, що поліпшують структуру села, а також транспортну доступність до його структурних елементів;

– максимальне збереження домінуючого статусу природного середовища в структурі міста, як основного елементу його архітектурно-просторової організації.

В основу розробки перспективного розвитку території села Плюти покладені наступні принципи містобудування:

– створення чіткого функціонального зонування;

– розробка планувальної структури, що в змозі задовольнити оптимальні умови проживання: високий рівень інженерного облаштування, озеленення, обслуговування, зручні транспортні зв’язки з місцями прикладення праці та відпочинку;

– раціональне використання земель села, зокрема земель непридатних в інженерно-будівельному відношенні;

– створення архітектурно-планувальної структури, що забезпечує виразне об’ємно просторове рішення житлової та громадської забудови;

– оздоровлення середовища села за рахунок реалізації містобудівних та інженерних заходів (гідротехнічних заходів, виведення із сельбищної зони шкідливих підприємств, створення санітарно-захисних зон, організація санітарної очистки села);

– виділення в межах села територій пріоритетного розвитку.

Основними напрямками розвитку с. Плюти є північно-західний, західний та північний від існуючої забудови на землях, передбачених під перспективний розвиток села.

На основі проведення комплексного містобудівного аналізу, проектом пропонується перспективний розвиток населеного з виділенням таких функціональних зон: житлова, громадська (з установами обслуговування), зелені насадження загального користування, рекреаційна, комунальна.

Житлова зона складається з існуючих і перспективних житлових територій, що історично склалися, має хаотичну неупорядковану структуру.

Перспективні житлові території розташовані з північно-західного, західного та північного боку від планувального центру села. Нові житлові масиви в селі Плюти – ділянки: Північна (256 га), Центральна (садибна та дачна забудова) (60 га), Східна (46 га), Південна (134 га), Південно-Західна (78 га).

Нова забудова житлових масивів представлена садибною забудовою – одноквартирного типу та блокованою (тип «таунхауз»). На нових житлових масивах запроектовані підцентри культурно-побутового обслуговування населення.

 

Спортивна зона представлена стадіоном та комплексом відкритих спортивних майданчиків.

Рекреаційна зона – зона масового відпочинку розміщується у мальовничій північно-східній частині села Плюти біля річки Козинка, де передбачається створити пляжну зону з об’єктами обслуговування.

Комунальна зона включає в себе території свердловин та станції другого підйому, котельні, ГРП, КНС, пождепо на 4 автомашини.

В лісовому масиві Обухівського лісництва передбачено розмістити нове кладовище площею 25 га, відповідно до Рішення Українського міської ради двадцять другої сесії шостого скликання від 15 березня 2012 року.

Розвиток ландшафтно-рекреаційної зони передбачається паралельно з розвитком сельбищної території.

Крім згаданої раніше паркової зони передбачається розвинути пляжну зону вздовж річки Козинка та передбачити розвиток території яхт-клубу “Стугна” за рахунок намиву коси. Крім того, місто зацікавлене у створенні нової Марини – нового яхт-клубу в затоці Канівського водосховища з новими причалами для яхт та комплексом об’єктів обслуговування.

В проекті пропонується формування та розвиток громадських центрів села в житлових масивах – ділянки «Центральна» та «Південна». На ділянках є вільні території для об’єктів культурно-побутового обслуговування населення. Ділянки мають зручні транспортні та пішохідні зв’язки з існуючою та перспективною житловою забудовою.

Громадський центр на ділянці «Центральна» включає в себе наступні об’єкти:

Будинок культури на 500 місць, торговельно-спортивно-розважальний центр, дитячий ясла-садок на 240 місць, об’єкт громадського харчування.

Громадський центр на ділянці «Південна» включає в себе наступні об’єкти:

об’єкти громадського харчування, поліклініка на 140 відвідувань, магазини продовольчих та непродовольчих товарів, дитячий ясла-садок на 240 місць, загальноосвітня школа на 12 класів.

Враховуючи площу території села Плюти та радіуси обслуговування населення установами культурно-побутового обслуговування, закладами освіти, проектом передбачається розміщення в житлових масивах садибної забудови необхідних об’єктів обслуговування населення (магазинів продовольчих та непродовольчих товарів, лазні тощо).

Існуюча автомобільна дорога Київ-Українка в нових межах села Плюти стає вулицею Київською і планувально розмежовує існуючу забудову села Плюти та нові житлові масиви – ділянки «Південну» та «Південно-Західну», Обухівський лісовий заказник з південно-західного боку та нове проектне кладовище.

Нові ділянки садових товариств, запроектовані на півостровах дамби, з північно-східного боку від існуючою забудови села Плюти, планувально відокремлені Козинським заказником з північно-східного боку. Передбачається забудова півостровів об’єктами садових товариств із витримкою прибережної захисної смуги 25 метрів від урізу води при умові улаштування берегоукріплень.

 

Манцевич О.С. – головний спеціаліст – економіст доповіла в с. Плюти кількість населення істотно збільшиться за рахунок будівництва садибної забудови одноквартирного типу і сягне орієнтовно 8,095 тис.чол.

В с. Плюти розміщуються значні об‘єми житлового будівництва садибного типу з розміром ділянок до 0,1 га. Кількість будинків становитиме майже 2,0 тис. Середній розмір будинків становитиме 250м2. Також пропонується будівництво блокованої забудови, так званих «таунхаусів» з розміром присадибної ділянки 0,04 га. Середній розмір будинку 250,0 м2. Загальна площа новозбудованого житла становитиме 114,0 тис.м2.

Для забезпечення потреб населення об’єктами культурно-побутового обслуговування в межах с. Плюти проектом пропонується будівництво дитячих дошкільних установ на території ділянок житлового будівництва та загальноосвітніх шкіл. Будівництво об‘єктів соціально-гарантованого мінімуму населення передбачається за кошти забудовників на правах пайової участі. Також в межах села пропонується створення комфортного клімату для мешканців та дозвілля населення – завдяки розміщення в селі торгівельно-розважальних комплексів, спортивно-розважальних комплексів, яхт клуб тощо.

 

Соковніна Н. Х.- начальник відділу інженерного захисту території та охорони середовища проінформувала присутніх про заходи, які планується для захисту території від затоплення, про заплановане кладовище на території села Плюти. Необхідно максимально зберегти, в процесі забудови сільських територій, існуючі зелені насадження – хвойні дерева (сосну та ялинки). Для додаткового озеленення передбачається застосування дерев та кущів декоративних порід. На даний час в селі Плюти основні зелені насадження зосереджені в парковій зоні, на території оздоровчих закладів, в прибережних захисних смугах вздовж каналів та річки Козинка.

Рассказова І.М. – Зовнішні транспортні зв’язки с. Плюти виконуються автомобільним транспортом. До с. Плюти підходить автомобільна дорога загального користування місцевого значення.

Залізничні і повітряні зовнішні зв’язки забезпечуються через м. Київ.

На сьогодні автотранспортний зв’язок с. Плюти з обласним центром м. Києвом, районним центром Обуховим, м. Українка та іншими населеними пунктами, забезпечується регулярними приміськими та міжміськими автобусними (мікроавтобусними) маршрутами та легковим індивідуальним автотранспортом.

В межах населеного пункту автобусні маршрути проходять по вул. Київській, яка є основною магістральною вулицею, що поєднує с. Плюти з містом Українка та забезпечує зв’язок із районним центром та столицею. Протяжність вул. Київська в межах міської ради Українки становить 7,1 км.

В с. Плюти функціонує яхт-клуб «Стугна».

Індивідуальний легковий автотранспорт мешканців села Плюти зберігається на присадибних ділянках власників. Розвиток с. Плюти та його рекреаційної зони, що передбачається генеральним планом, обумовлює необхідність упорядкування існуючої транспортної системи та будівництва нових зв’язків.

Згідно Концепції створення та функціонування національної мережі транспортних коридорів в Україні, «Генеральної схеми планування території України», «Концепції територіального розвитку Київської області» та матеріалів генерального плану м. Києва розробленого до 2025 року передбачено будівництво великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва. Розпорядженням Кабінету міністрів України № 326-р від 22.02.2008р. схвалено, (погоджений протоколом Київської облдержадміністрації від 17.07.2007р.) генеральний напрямок проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, що розроблений ДП «Укрдіпродор» в 2007 році.

Відповідно розпорядження Кабінету міністрів України № 326-р від 22.02.2008р генеральний напрямок проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва в межах Обухівського району визначено по околицям сіл Великі Дмитровичі, Таценки, Плюти та Старі Безрадичі та згідно із передпроектною документацією ДП «Укрдіпродор» проходження траси кільцевої дороги в межах Обухівського району передбачено по землям Української міської ради з будівництвом мостового переходу через р. Дніпро Варіант № 2 на Схемі зовнішнього транспорту). По даному варіанту було отримано зауваження від Державного комітету України по Водному господарству Дніпровського басейнового управління водних ресурсів в якому було зазначено, що мостовий перехід в районі м. Українки необхідно винести за межі смуги відведення насосної станції та паводкового водоскиду захисного масиву «Конча – Заспа». Також проходження траси кільцевої дороги намічено по території перспективного розвитку житлової забудови с. Плюти та м. Українки – Українка – 2, що виключає подальший розвиток зазначених населених пунктів. Варіант проходження траси кільцевої дороги по землям Української міської ради в тунелі, був запропонований фахівцями, як альтернативний.

При розробці «Концепції територіального розвитку Київської області» та Містобудівного обґрунтування Київської кільцевої дороги фахівцями НДПІ «Містобудування» було запропоновано наступні варіанти проходження траси в межах Обухівського району:

траса після проходження між селами Дмитровичі та Безрадичі проходить по межі Української міської ради та межі смт Козин, перетинає Канівське водосховище, далі проходить з південного боку с. Проців в напрямку до автодороги Бориспіль – Бровари (Варіант №1 на Схемі зовнішнього транспорту);

від смт Глеваха (на південь від селища) до с. Бугаївка зі східного боку, потім проходження траси передбачено вздовж лінії ЛЕП (південна межа м. Обухів) в напрямку до с. Витачів і далі з північного заходу від села траса перетинає Канівське водосховище (Варіант №3 на Схемі зовнішнього транспорту).

Враховуючи перспективи розвитку с. Плюти, м. Українки, та доцільність вирішення питання щодо проходження кільцевої дороги навколо м. Києва, в межах Обухівського району проектом генерального плану с. Плюти передбачено проходження траси за Варіантом №3.

Поява нових ділянок житлового будівництва, розвиток магістрально – вуличної мережі та підвищення пропускної спроможності магістральних вулиць сприятиме розвитку та покращенню роботи приміського та міського пасажирського транспорту. На розрахунковий строк, додатково до існуючих, лінії руху автобусу пройдуть по наступним вулицям: Проектній – 1, Проектній – 2, Проектній – 3 та по вулиці, що проходить по дамбі для обслуговування дачної забудови (див. «Схему транспорту»), що в свою чергу передбачає організацію та облаштування в с. Плюти мережі зупинок для автобусів приміського сполучення.

На розрахунковий строк довжина ліній руху автобусу по осі вулиць в межах с. Плюти становитиме – 13,4 км. Щільність автобусної мережі становитиме – 1,3 км/км2.

На розрахунковий строк генеральним планом пропонується організація культурно-побутових, прогулянкових пасажирських перевезень на зв’язку: Київ – Канів – Черкаси, у зв’язку з чим необхідно провести реконструкцію та благоустрій існуючих пасажирських причалів та пристаней, а також оновити склад місцевого флоту.

Проектом генерального плану с. Плюти передбачено будівництво з розташуванням сучасного яхт-клубу «Марина», із будівництвом причалу довжиною 100 м та створенням необхідної інфраструктури для використання річкового транспорту.

Основні заходи щодо подальшого розвитку вуличної мережі с. Плюти спрямовані на покращення роботи транспортної інфраструктури населеного пункту, забезпечення нових транспортних зв’язків з урахуванням розміщення ділянок перспективного житлового будівництва та зон відпочинку.

Залежно від функціонального призначення та очікуваних транспортних потоків (згідно з ДБН-360-92**) закладені наступні технічні параметри передбачених до будівництва або реконструкції вулиць:

– ширина головних вулиць у червоних лініях 25-35 м, проїзної частини 10,5-12,5 м;

– ширина житлових вулиць у червоних лініях 12-25 м, проїзної частини 7,0-7,5 м.

Проектом генерального плану с. Плюти передбачено побудувати:

– магістральних вулиць – 7,1 км;

– житлових вулиць – 60,6 км;

Також передбачена реконструкція існуючих магістральних та житлових вулиць із розширенням проїзної частини, а саме:

– вул. Київська – розширення проїзної частини до 15,0 м – 3,9 км;

– житлова вулиця вздовж водосховища (дорога по дамбі) – розширення проїзної частини до 7,5 м – 6,3 км;

– вул. Малишка – розширення проїзної частини до 7,5 м – 1,1 км;

– вул. Плютівська – розширення проїзної частини до 7,5 м – 1,4 км;

– вул. Лугова – розширення проїзної частини до 7,5 м – 0,7 км;

 

На кінець розрахункового періоду загальна довжина вуличної мережі с. Плюти становитиме 81,1 км. Щільність мережі – 3,5 км/км2.

Чемерис С.А. – головний спеціаліст відділу інженерного обладнання – проінформував, що Основними споживачами електроенергії села Плюти є: садибна забудова, блокована забудова типу «Таунхаус», об’єкти інфраструктури, сфери обслуговування та зовнішнє освітлення. Для надійного забезпечення, в перспективі зростаючих потреб міста Українки та с. Плюти в електроенергії та потужності, враховуючи неспроможність досягти цього по існуючих кабельних лініях 10 кВ, які відходять від РУ-10 кВ Трипільської ТЕС та згідно схеми перспективного розвитку електричних мереж 35-110 кВ Київської області на період 2012-2031р., розробленого інститутом “Укренергомережпроект”, даним проектом пропонується на період І черги:

Будівництво на території міста (мікрорайон «Українка-2») ПС-110/35/10 кВ «Плюти-2» на два трансформатори, потужністю по 40 МВА.

Підключення проектної ПС-110/35/10 кВ «Плюти-2» на напрузі 110 кВ здійснити по двох лініях 110 кВ від Трипільської ТЕС.

Підключення існуючої ПС-35/10 кВ «Сосновий бір» на напрузі 35 кВ здійснити по двох лініях 35 кВ від проектної ПС-110/35/10 кВ «Плюти-2».

Заміна, у межах існуючої забудови, повітряних ліній ПЛ-35 кВ „Обухів – Дачна” та „Обухів-Собі” на кабельні КЛ-35 кВ.

Будівництво в необхідній кількості РП-ТП10/0,4кВ, ТП-10/0,4 кВ та ліній 10 кВ до них від проектної ПС -110/35/10 кВ “ Плюти-2”.

На період І-ої черги та період розрахункового строку із зростанням навантажень – будівництво нових РП-10/0,4 кВ, ТП-10/0,4 кВ закритого типу, будівництво кабельних мереж 10 кВ , 0,4 кВ та зовнішнього освітлення.

На протязі всього проектного періоду необхідно проводити реконструкцію та розширення електричних мереж 10 кВ та 0,4 кВ, заміну зношеного та морально застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та технології.

При забудові проектних площадок слід врахувати розташування існуючих повітряних ліній та передбачити улаштування технічних коридорів і охоронних зон.

Охоронна зона від повітряних ліній ПЛ-110 кВ – 20м, від ПЛ-35 кВ – 15м, від ПЛ-10 кВ -10м по обидві сторони лінії від крайніх проводів.

Підключення до електричних мереж вирішується при подальшому проектуванні, згідно технічних умов енергопостачальної організації.

Положення підстанцій та траси ліній електропередачі показано на схемі.

Котеджна забудова на захисній дамбі між Канівським водосховищем та Козинським ландшафтним заказником, житловий масив “Лісовий” газопостачаються від газової магістралі високого тиску (Ру – 1,2 МПа) ГРС “Обухів” – ГРП “Сосновий бір” до ГРП “Плюти”, де тиск газу зменшується до середнього (Ру-0,3 МПа) і подається в газову мережу до споживачів.

Частина котеджної забудови на захисній дамбі газопостачається від траси газопроводу середнього тиску (Ру – 0,3 МПа) ГРС “Конча-Заспа” – ст. “Соббі-3”. Встановити 4 одиниць ГРП шафового типу в с. Плюти. Природним газом с. Плюти забезпечене. В підвідних газопроводах потреби не має.

Онищенко В.М. – головний архітектор ДП «НДПІ «містобудування» подякував громаді за надану можливість презентації роботи та зауважив, що спеціалісти сподіваються на конструктивно розмову. Також Василь Михайлович зазначив, що за відсутності містобудівної документації жодного рішення не може бути прийнято.

Бичков О.С. поінформував присутніх, що протягом місяця з 28.03.2013 року по 30.04.2013 року пропозицій та зауважень по проекту Генерального плану с. Плюти до замовника та розробника не надходило. Одночасно звернув увагу, що письмові звернення сьогодні також відсутні. Олексій Станіславович запропонував перейти до запитань від мікрофонів.

Запитання: Гр. М.М. на схемі видно що яхт-клуб «Марина» та яхт-клуб «Стугна» буде об’єднано, коли це відбудеться?

Відповідь: Гайдук Ю.В. – Ні, на Схемі генплану чітко видно, що це два окремих яхт – клуби, які мають належати окремим юридичним особам. Об’єднання зазначених яхт-клубів можливе лише за згодою їх власників.

Запитання: Гр. В. – пропозиція не будувати дорогу через заповідник.

Відповідь: Рассказова І.М. – дана дорога уже існує. В генеральному плані передбачається її використання, як евакуаційний проїзд на випадок надзвичайних ситуацій або пожежі на півострові.

Запитання: Гр. В. – пропозиція максимально зберегти зони відпочинку повз водойми.

Відповідь: Гайдук Ю.В. – за умови затвердження Генерального плану с. Плюти в якому кольором будуть виділенні рекреаційні зони цільове використання земельних ділянок в інших цілях не можливе. Ми максимально старалися зберегти існуючі зони відпочинку с. Плюти з розрахунку на одну особу передбачену чинними нормами та передбачити нові рекреаційні зони.

Запитання: Гр. В. що з лініями електро та газопостачання в с. Плюти?

Відповідь: Чемерис С.А. – пропонується підключення проектної ПС-110/35/10 кВ «Плюти-2» на напрузі 110 кВ здійснити по двох лініях 110 кВ від Трипільської ТЕС.

Підключення існуючої ПС-35/10 кВ «Сосновий бір» на напрузі 35 кВ здійснити по двох лініях 35 кВ від проектної ПС-110/35/10 кВ «Плюти-2». Природним газом с. Плюти забезпечене. В підвідних газопроводах потреби не має.

 

Бичков О.С. зазначив, що порядок денний нашого громадського обговорення (слухань) проекту Генерального плану с. Плюти згідно регламенту вичерпано. Вважаю ми попрацювали плідно. Отже, за підсумком (пропозицій та зауважень), можна зазначити, що громадське обговорення (слухання) містобудівної документації – Генеральний план села Плюти відбулися. Громадське обговорення (слухання) містобудівної документації – Генеральний план с. Плюти пропоную закрити.

 

 

 

 

Головуючий громадського обговорення (слухань): О.С. Бичков

 

Секретар громадського обговорення (слухань): О.М. Кабан

 

Члени секретаріату:

Ю.М. Томашук

Л.І. Фадєєва