Особливий випуск, особливих випускників

Із виходом на пенсію – життя тільки починається, і яскравим прикладом тому є студенти Інституту третього віку. Завдяки унікальному проекту міської влади, пенсіонери міста Українка, немов за помахом чарівної палички перетворилися в… Супермолодь!

Інститут третього віку – без­коштовний навчальний заклад для пенсіонерів, що був створе­ний за ініціативи та сприяння міського голови Павла Козирєва. Серед літніх людей міста Інститут отримав неабияку популярність – студенти відвідували заняття на восьми різних факультетах та трьох факультативах. Нещодав­но завершення на­вчального року ознаменувалося урочистим врученням дипломів нашим особливим випускни­кам. «У нас сьогоді просто чудовий захід, у нас – випускний Інституту третього віку!, – із натхненням розповідає ректор Інституту Олеся Дзебчук.- Це вже другий випуск, і унікальний він тим, що ми випускаємо студентів, і повертаємо назад тому, що вони всеодно  залишаються в Інституті, вони продовжують вчитися, творити, розвиватися, знайомитися, жити повноцінно одним словом». Цього року Інститут закінчили 44 студенти, проте, за словами Олесі Миколаївни, їх могло би бути більше, але, на жаль, здоров’я не дозволяє усім відвідувати заняття. «У нас дуже мало чоловіків в Інституті, в основному – одні жінки. Але я подіваюсь, що наступного року ми матимемо набагато більше випускників», – каже ректор Інституту третього віку.

Як розповідають самі випуск­ники, найбільшою популярністю серед студентів інституту тре­тього віку користуються факульте­ти інформатики, англійської, бальних танців. І це недивно, адже новітні технології дозволяють з легкістю виходити на зв’язок із рідними та близькими, навіть, якщо ті за кордоном, і для цього важливо вміти лише користуватися ними. Завдяки заняттям студенти Інституту можуть вільно користуватися інтернетом, знаходити необхідну інформацію, спілкуватися з тими, хто на відстані. «Різниця між звичайними студентами і студентами Інститутуту третього віку лише в тому, що ці люди дуже охоче навчаються, у них така цілеспрямованість, така натхненність, яка відразу передається мені, і мені дуже приємно приходити в класс. Ми називаємо їх «супермолодь», і вони дісно з такми є, від них так і віє радістю та позитивом», – ділиться викладач англійської мови, Яна Крупіна.

Привітав студентів із завершенням навчального року і міський голова Павло Козирєв. «На мою думку, нам вдалося значно більше, ніж ми планували, тому це такий приємний висновок від двох років навчання нашої супермолоді. Проблема у тому, що мало чоловіків відвідує Інститут, і на жаль, статистика говорить сама, що в нашій країні чоловіки не доживають до такого віку, і нещодавно Асоціація малих міст робила захід, присвячений гендерній рівності, то якраз статистика досліджень по тих містах, які брали участь  в проекті,  демонструє, що насправді на старті чоловіків трішки більше, ніж дівчат, але у тих, кому за 45 йде вже різка перевага, тому тут є речі обєктивні, а безумовно, субєктивно, ми спробуємо відктрити такі факультети, які були б цікаві чоловікам», – наголосив міський голова Павло Козирєв.

На честь свята, випускного, студенти підготували для глядачів концертну програму з художніми номерами, і їх виступи вкотре засвідчили той факт, що навчання їм йде лише на користь, то ж можна із впевненістю сказати, що головний іспит студенти склали на відмінно!

Дитяча школа мистецтв – це практично дім, де живуть музи, і важливо, щоб вони жили в гарних умовах – міський голова Павло Козирєв

У суботу, 20 травня, вихованці Дитячої школи мистецтв запросили до себе на звітній концерт усіх шанувальників класичної та народної музики, вокального співу та поціновувачів справжнього мистецтва. Що не говори, та свої витоки справжня висока культура бере саме звідси – тут ще з дитинства виявляють свої таланти майбутні співаки, інструменталісти, художники, артисти…

У звітній програмі взяли участь усі без виключення творчі колективи та  солісти ДШМ – від наймолодшого учня, до найстаршого, і, як завжди, показали вражаючі результати навчання. “Ми щороку звітуємо, насамперед, перед батьками, аби показати свою працю, працю їх дітей, чому вони навчилися за рік, – говорить викладач Української ДШМ Булах Тетяна Миколаївна. – Та й дітям, звичайно ж, хочеться виходити на сцену, і вони повинні вчитися виступати перед публікою”. Розмаїття концертної програми не лишило байдужим нікого, а оплески та овації, які лунали після виступів, доводили лише одне – наполеглива праця юних митців не була марною.

Привітати учнів, педагогічний колектив та батьків із завершенням начального 2016-2017 року до Дитячої школи мистецтв прийшов і міський голова Павло Козирєв, і також долучився до слів вдячності викладачам, які роблять вкрай важливу і необхідну роботу. У вітальному слові Павло Генріхович наголосив і на тому, що на даний час у місті активно вирішується питання щодо децентралізації, і якщо у найближчому майбутньому усе піде за планом, і наше місто об’єднається зі Щербанівкою – то наступний звітний концерт відбудеться уже у “міській” школі мистецтв. “Це майбутнє ми зближуємо усіма силами, тож ми звернулись і до влади району з клопотанням передати приміщення ДШМ громаді Українки для того, аби вже зараз розпочати наводити тут лад. Я вважаю, що дитяча школа мистецтв – це практично дім, де живуть музи, і важливо, щоб вони жили в гарних умовах. Насамперед, відповідні умови хочеться створити і тому, що тут навчаються наші з вами діти”, – наголосив міський голова. У ході виступу, Павло Генріхович нагородив подяками за вагомий внесок у розвиток культури міста, сумлінне відношення до своєї праці, зразкове виконання і творчий підхід то своїх обов’язків заступника директора з навчально-виховної роботи Олену Носову, а також викладача класу гітари, Михайла Бандуру.

Звітний концерт, це у першу чергу, свято спогадів, досвіду та часу підведення підсумків і досягнень. Виступи юних артистів та музикантів, виставку художніх робіт з упевненістю охарактеризувати двома словами: яскраво та професійно. Викладачі та батьки помітно раділи за своїх дітей, і це чи не найголовніша вдячність для них.

Громадський бюджет у двори

Перше засідання Експертної ради з питань реалізації проекту «Громадський бюджет в двори» відбулось за участі голів профільних депутатських комісій, заступників міського голови та працівників виконавчого комітету. До розгляду на сьогодні надано 7 пропозицій. Як зазначила Оксана Кирилюк, двори у місті поділені на великі, середні і малі, фінансування розподілятиметься у відповідності до розміру та становитиме від 100 тис грн. до 200 тис. грн. Цього року проект передбачає надати мешканцям будинків можливість участі у розподілі бюджетних коштів, які виділяються для кожного двору, шляхом надання пропозицій, голосування за які відбудеться під час святкування «Фестивалю дворів» 9 вересня. Дедлайн подачі заявок 15 липня. Не пропустіть свій шанс зробити двір кращим!

“Дітвора весні радіє” – ДНЗ Сонечко

Крім великих календарних свят малята в ДНЗ «Сонечко» святкують також незначні для дорослих сезонні свята, так на минулому тижні молодша та середня групи святкували свято весни «Все на світі зеленіє».

Такими святами у формі гри ми вивчаємо з малятами сезонні зміни в природі та погоді; які рослини ростуть в цю пору року, чим займаються тварини, люди, птахи, які кольори переважають і чому. До малят в гості приходила пані Весна (вихователь) та її помічники – весняні місяці: малята старших груп, які своїм прикладом показують молодшим, що не треба боятися сцени та самі вчаться працювати на глядача. На святі малята розповідали вірші, співали пісні, грали в ігри, тематика яких відповідає весні. Такі заходи є необхідними в дитячих закладах, адже малятам дуже подобається отримувати подарунки, нові враження, подорожувати, гратися і вони навіть не підозрюють, що навчаються.

 

Малята відвідали храм Петра і Павла у с. Плюти

  Навчання духовності, прищеплення моральних ідеалів любові до батька, матері, родичів, своїх предків, рідної землі починається з раннього дитинства. Так на велике свято ВЕЛИКДЕНЬ дітвора з ДНЗ «Сонечко» відвідала храм Петра і Павла у с. Плюти, щоб малята побачили обряд свячення Пасхи та дізналися історію свята.

СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ЛІКВІДАТОРАМ

Чорнобильська катастрофа  –  найтяжча за всю історію людства техногенна аварія, внаслідок якої постраждало 5 мільйонів людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тисяч  населених пунктів України, Білорусі та Росії,  з них в Україні – 2218 селищ та міст із населенням понад 2,4 мільйона  людей. 160 тисячам людей із 170 населених пунктів  довелося покинути рідні оселі. Катастрофа вважається найбільшою за всю історію як за кількістю загиблих і потерпілих так і за  економічними збитками.

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року час для нас перестав бути мирним. О  1   годині 23 хвилини (на 40 секунді – перший, а слідом за ним і другий) пролунали вибухи на Чорнобильській  АЕС, що зруйнували  атомний реактор четвертого енергоблоку, у якому було 200 тонн урану (прийде час і люди дізнаються, чому пролунало саме два вибухи). А поряд видавали струм, працюючи в звичному режимі, ще три атомні реактори. Це іще 600 тон та плюс відпрацьоване ядерне паливо, яке сильніше за уран. І не дай Бог ці понад 2000 тон вибухнули б…

Що було б із планетою Земля??? Бог врятував.

Я хотів нагадати про тих, хто свідомо, не думаючи про гроші, пільги, пенсії, йшов на смерть – йшов захищати нас. Весь світ тоді дивився на нас – справимося ми чин і, закриємо реактор чи ні? ЗАКРИЛИ!!! СПРАВИЛИСЯ – 14 грудня  – і цей день став «Днем вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Влада зрозуміла, що сталося і що могло статися, надто пізно. Безпрецедентний подвиг ліквідаторів вразив увесь цивілізований світ.   Згодом для чорнобильців у 1991 році прийняли закон, за яким передбачалась низка пільг.  На жаль, на практиці справи інші. Із грошових «чорнобильських» доплат сьогодні реально існує тільки одна – так звані гроші «на харчування» (у народі кажуть  «гробові»). Безкоштовне медичне обслуговування для «чорнобильців» уже давно не існує і, на жаль, безплатно потрібних ліків не дають. А «букет» хвороб у колишніх ліквідаторів зазвичай великий – онкологічні хвороби, розсіяний склероз, сердечні хвороби та багато інших.

Прикро про це говорити, але подвиг ліквідаторів  якось потихеньку забувається, відштовхується на задній план. Для годиться раз на рік пом’януть та покладуть десь вінок.

Ті, кого ми звемо сьогодні «чорнобильцями», свій обов’язок перед державою виконали гідно та сповна. Хочеться, аби пригадували про них не раз у рік, і не  від нагоди до нагоди, а щоб удячність і пошана  до цих людей набули реального втілення в якісному покращенні умов їхнього сьогоднішнього життя.

Ліквідатори Чорнобильської катастрофи  – це не тільки ті, що були під або зверху реактора  – це мільйони людей, які були задіяні у  цьому процесі приборкання  некерованого «мирного атому», і не лише в Радянському Союзі, а й у всьому світі. Всі чітко усвідомлювали  – може загинути усе живе на планеті.

На сьогодні багато ліквідаторів перейшли у інший світ (світла їм пам’ять), а ті, хто іще  живуть по Волі Божій, – хворіють, і не однією хворобою – у них цілий букет різних захворювань!!!. Багатьох прикувала хвороба до ліжка.

Не забуваймо, дякуючи кому ми сьогодні живемо! Своєю смертю і здоров’ям вони дали нам можливість жити. А ми  заборгували їм не тільки коштами, а й увагою. На Обухівщині проживає нині більше двох тисяч ліквідаторів аварії на ЧАЕС, із них 663 –  інваліди. Не забуваймо! У світі ще дуже багато атомних реакторів і «мирного атому»!  Не будьте байдужі!

Слава і шана ліквідаторам!!!

Слава Україні!

Героям слава!

Володимир Романчук,

Голова ГО « Спілка інвалідів Чорнобиля»

Павла Козирєва не включили до госпітальної ради Васильківського округу

7 квітня в актовому залі Васильківської ЦРЛ відбулося обговорення питання формування Васильківського Госпітального Округу, до якого згідно Наказу  МОЗу  війшло і місто Українка. На зустрічі були присутні депутат Верховної Ради України Сисоєнко Ірина, депутат Київської обласної ради Бігарі Наталія. Місто Українку не представляв ніхто… Оскільки, за день до обговорення, на засіданні Обухівської районної ради, що відбулась 6 квітня, не було підтримано кандидатуру міського голови Українки Павла Козирєва щодо включення до госпітальної ради Васильківського округу. Голова районної державної адміністрації Туренко О.В., проігнорувавши рішення депутатів Українки, запропонував включити Біліченка І., голову Обухівської центральної районної лікарні, та Тимченка Ю., депутата райради. Зі слів Тимченка Юрія Олександровича, йому краще відомо, що потрібно українчанам. Разом з тим, Юрій Олександрович не знайшов можливості поїхати до Василькова і поцікавитись, як нашим мешканцям долати відстань у 40-50 км до лікарні без прямого транспортного сполучення. 

Триває підготовка до Дня Перемоги!

Представники Спілки Учасників АТО м. Українка та Ради Ветеранів розпочали підготовку до Дня Перемоги. В рамках святкування планується хода та мітинг. Урочиста колона формуватиметься на площі Шевченка о 8:30. Запрошуємо усіх долучитись і вшанувати ветеранів Великої Вітчизняної війни та відвідати концерт художніх колективів Українки у ПК «Енергетик».