Міська ялинка засяяла на Миколая

elka201719 грудня, в день Святого Ми­колая, урочисто запалали вогні головної ялинки міста! Зелена красуня зібрала навколо себе ве­селий хоровод і дала офіційно старт новорічним гулянням. Хоча на вулиці було зимно, проте мерз­нути гостям не було коли – веселі забави, танці, хороводи, розбав­ляли миті очікування, коли ж за­гориться головна красуня міста.

До офіційного відкриття ялинки долучився Святий Ми­колай разом із міським голо­вою Українки Павлом Козирє­вим – вони привітали присутніх з прийдешніми новорічними і різдвяними святами, побажавши, щоб з кожним роком Чудотво­рець клав під подушки слухня­ним дітлахам вдвічі більше пода­рунків. Разом з малечею міський голова та Святий Миколай закли­кали ялинку запалити новорічні вогні, тож вона з першого разу покірно замерехтіла у всій своїй красі.

У продовженні свята луна­ли пісні, виступи талановитих жителів Українки, проводилися конкурси від центру «Спорт для всіх», дитяча вікторина, фаєр-шоу і, звичайно ж, дискотека для малечі. А ще однією головною гостею на святі стала чарівна ведмедиця, яка поспішила приві­тати діток та показала справжній «майстер-клас» їзди на велосипе­ді і танцю на «медовій бочці»… Ох вже розвеселила ця артистка публіку, за що заслужено отрима­ла смаколика від дресирувальни­ка. Присутні не тільки мали змогу поспостерігати за ведмедицею, а й сфотографуватися з нею на пам’ять. Дитячій радості не було меж. «Я вперше бачу справжню ведмедицю, вона така гарненька, – не приховує емоцій жителька Українки, 6-річна Ярослава. – Сьогодні дуже радісне свято, я цілий день чекала на нього, че­кала приходу Святого Миколая і подарунків, заради цього варто бути чемним та слухняним увесь рік». Очевидно, такими ж були всі присутні дітлахи на святі, бо підготовлені Святим Миколаєм різочки «для неслухняних» так і залишились незайманими. Спо­діваємось, початок свят задався на славу і головна ялинка у кож­ному серці запалила казковий вогник очікування новорічних і різдвяних див, з чим і вітаємо українчан.

9 грантових угод на 5 мільйонів гривень

– результати участі громади Українки у проектах ПРООН у 2016 році! zaglavieЦьогоріч 25 міст України взяли участь у проектах ПРООН; серед них – і Українка. Наскільки результативною була спільна робота за цей період – про це йшлося на засіданні Координаційної ради за участі представників ПРООН, які контролюють втілення спільних проектів в Українці.

«Місто Українка стала тим пілотним проектом, що показав, як спільними силами можна будувати безпечне та комфортне місто, – відзначила у своєму виступі представник міністерства регіонального розвитку Оксана Старцева. – І ми дуже вдячні міському голові Павлу Козирєву, який надав платформу для спілкування, підтримав ініціативу населення по створенню громадського суспільства у своєму місті».

proon

Перша медсестра Українки

889ts22До святкування 50-річчя Укра­їнки ми розпочали нову рубрику – «Першопрохідці». Тут прочи­таєте цікаві історії-спогади про людей, які будували і розвивали наше місто. Вони були першими енергетиками, вчителями, ліка­рями і вихователями… Ми роз­повімо вам про їхні перші спога­ди, перші емоції і перші мрії. Сьогодні – історія Захарченко Людмили Василівни, яка була од­нією з перших медсестер в Укра­їнці. – Людмило Василівно, прига­дайте, будь ласка, як приїхали в Українку? – Сама я з Полтавщини. Чо­ловік працював на Київській ГЕС, ми жили у Вишгороді. Піс­ля того, як чоловіка перевели на Трипільську станцію, я переїхала з ним в Українку. Це був 1965 рік. Спочатку жили у вагончиках, які були там, де зараз «Еней». Поруч мешкали Бондаренки, Флетче­ри… Згодом жили у котеджі – од­ноповерховому будиночку – там, де зараз музична школа. Всі дру­жили, вміли веселитися. Часто збиралися з молоддю…то гуля­ємо, то йдемо на танцювальний майданчик, то співаємо. – Розкажіть про свій професій­ний шлях в Українці? – Я пішла працювати в Три­пільську лікарню маніпуляцій­ною медсестрою. Спочатку в загальному відділенні. Там були гінекологічні палати, а ще тера­певтичні і хірургічні. В 1967 році мене перевели на Трипільську ТЕС. Тут я працювала терапев­тичною дільничною медсестрою. Тоді у нас був дерев’яний барак. Ми тут працювали з Надією Да­ниленко, завідуючою була Вален­тина Гриневич. Потім завідуючим став наш стоматолог Щербак. У 1977 році мене перевели в кабінет функціональної діагнос­тики і зондування. У 1981 році я стала старшою медсестрою по­ліклініки. Тут була до 1991 року. Далі пішла у Червоний Хрест, де опікувала наших пенсіонерів з Українки, пропрацювала по 1996 рік. 9877808Наступні 14 років, до 2010-го, була медсестрою в Інституті фти­зіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського. Пішла на пенсію у 75 років. – Як працювалося в час будів­ництва нашого міста? – Як працювалось… З одно­го боку, весело і легко, з іншого боку – і важко. Ні з чим не було зв’язку. В Обухів поїхати не було чим. Навіть в медпункті не було телефону… Якось прибігає один чоловік і кричить, що його дру­жина народжує. Ми швидко почали шукати авто. Знайшли якусь «водовозку». Отак і везли жінку, а в неї перейми, я кажу їй глибоко дихати… І вже тільки довезли, одразу родила двійню. Отак і працювали. – Чим займаєтесь на пенсії? – Тепер сиджу вдома, виховую внуків. У мене їх четверо, та ще й маю двох правнуків. І ще чекаю! Люблю доглядати за квітами біля будинку, беру участь в кон­курсі квітників. І досі допомагаю сусідам, то укол зробити, то ще чимось помогти… І вони мені до­помагають. Дружно живемо

Хвилинку вашої доброти… можна?

655699Міжнародний день інвалідів, звичайно, не можна називати святковим. Проте це день, коли ми повинні згадати, що поряд з нами живуть люди, які потре­бують нашої уваги і підтримки. У кожного – своя історія і доля – хтось із самого народження прикутий до інвалідного візка, а хтось жив звичайним життям, яке одного разу його «злама­ло»…

Говорять, що Бог допомагає руками людей. У тому, що це дій­сно так, дають змогу пересвідчу­ватись співробітники міськра­йонної організації Червоного Хреста. Щодня вони надають до­помогу сотням знедолених – ді­тям сиротам, інвалідам різних категорій, переселенцям, хворим на туберкульоз тощо.

З нагоди Міжнародного дня інвалідів представники місь­крайонної організації відвідали людей із обмеженими можли­востями в Українці, яких на їх­ньому обліку у нашому місті на цей час понад 16, та вручили їм подарунки: жінкам – постільна білизна та засоби гігієни, чо­ловікам – тепле зимове взуття. Проте, опікуватися інвалідами працівники Червоного Хреста приїздять до Українки не тільки на свята та особливі дати – дехто вже знає, що за першого звер­нення, їм тут нададуть допомо­гу. «У нас є патронажна медична сестра, Дернова Наталія. Вона відвідує своїх пацієнтів, за по­треби викликає до них лікаря, за призначеннями ходить робити уколи, міряти тиск і тому поді­бне. Хочеться звернутися до всіх жителів міста і району – звер­ніть увагу на тих, хто живе по­ряд, можливо, комусь необхідна наша допомога», – говорить го­лова міськрайонної організації товариства Червоного Хреста України Галина Баукова. Хо­дунки та візочки для інвалідів, ліки та препарати для лікарень, проведення акцій та заходів, до­помога воїнам АТО, підтримка переселенців і навіть, здавалося б, банальне – попрати одяг чи білизну неспроможній на це лю­дині – всі ці питання щодня ля­гають на турботливі плечі пред­ставників організації.

Дорогою до чергової квар­тири Галина Миколаївна роз­повіла, що, на жаль, дуже мало підтримки з боку підприємців району. Часом, доводиться довго шукати транспорт, аби відвезти зібрані речі чи необхідні препа­рати до місця призначення. Годі й говорити про матеріальну під­тримку – купити марку, прине­сти упаковку печива із магазину, чи, скажімо, банку консерви – невже це так багато? З миру по нитці, кажуть, голому сорочка. А тим, хто волею долі став при­четним до цього дня, від усього серця бажаємо міцного здоров’я, життєвої енергії.

Шкільний проект «Діти для дітей» – в дії

5457430 листопада в Українській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 в рам­ках шкільного багаторічного проекту «Діти для дітей» (автор учитель біології Таначьова Н. В.) учні 7-Б класу Анастасія Дубін­ська та Софія Ковалевська ви­ступили з повідомленням «Чудо­вий равлик Ахатина» у 1-А, 1-Б, 3-А та 4-Б класах.

Юні біологи продемонструва­ли фотографії власних вихован­ців, розповіли малечі про умови проживання ахатин та про їх особливості. Найпопулярніші домашні равлики прибули до нас із Африки. Вони мають дов­готривалу пам’ять: знають, де розташована годівниця і періо­дично туди повертаються. Не­вибагливі, не кричать і їх не по­трібно щоденно вигулювати! У нашому кліматі виживання аха­тин в природі неможливе.

Протягом тижня з аналогіч­ними візитами гуртківці поспіл­куються з усіма учнями молод­шої школи.

Тиждень права

34454545 грудня в ДНЗ «Професій­ний ліцей м. Українка» в рам­ках Всеукраїнського тижня права спільно з міською біблі­отекою була проведена право­ва гра «Суд над шкідливими звичками».

Ведучі заходу запросили учнів першого курсу на інс­ценування суду над наркоти­ками, алкоголем та тютюном. Дійові особи: судді, прокурора, адвоката, свідків – були обігра­ні організаторами заходу та учнями. До суду під конвоєм були доставлені підсудні: ал­коголь, галюциногени, кана­біоїди, опіати, стимулятори, інгалянти, тютюн. Суддя (за­відуюча міською бібліотекою Вакса Т.В.) оголосила обвинувачувальну заяву; свідки за­свідчили про шкідливий вплив обвинувачуваних на організм людини; прокурор (Президент молодіжної організації «БУМ» Шликов С.М.) в своїй промові наголосив, що сучасна ситуа­ція в Україні характеризуєть­ся високим рівнем поширення вживання наркотичних речо­вин. Особливу тривогу викли­кає той факт, що значна части­на споживачів наркотиків – це молоді люди, в тому числі не­повнолітні. Як наслідок цього спостерігається „омолодженя” хворих із різними розладами здоров’я; адвокат (практичний психолог Стариченко О.А.) ознайомила присяжних з ін­формацією щодо використан­ня наркотичних засобів у ме­дицині .

Захід у формі гри має стати дієвою формою у правовому вихованні, є ефективним за­собом підвищення знань про наслідки ризикованої пове­дінки, стимулювання до здо­рового способу життя учнів. А 6 грудня пройшла зустріч за круглим столом «Права людини: правове регулювання праці підлітків ». Завідуюча міською бібліотекою Вакса Т.В. розпочала зустріч з питання: “Як стати справжнім автором свого життя? Як зробити ві­рний вибір професії?” Цим питаннями вона запросила лі­цеїстів до дискусії про профе­сійне самовизначення і шляхи до успіху.

335355Запрошені гості: виконуюча обов’язки директора міськра­йонного Центру зайнятості Назаренко С.А., начальник від­ділу Обухівського бюро без­оплатної правової допомоги Лагоденко Н.І., юрист – кон­сультант Наруцький А.О., роз­повіли учням третього курсу як обрати професію, як спланува­ти професійну кар’єру. Озна­йомили з сучасним ринком праці та проконсультували як максимально використовувати набуті професійні якості.

Традиційні змагання юнаків «Нумо, хлопці!»

2352226 грудня, в рамках відзна­чення тижня «Збройних Сил України» в школі відбулися традиційні змагання старшо­класників «Нумо, хлопці!».

Змагалися юнаки 10-11 класів у стройовій підготовці, штовханні гирі, спорядженні магазина, перетягуванні лин­ви, підтягуванні на переклади­ні, комплексно-силових впра­вах, естафеті та ін. А дівчата з груп підтримки представили тематичні плакати та розважи­ли присутніх художніми номе­рами.

Учасники ретельно готува­лися, бо програма конкурсу передбачає серйозну підго­товку. Всі учні продемонстру­вали високий рівень, все ж за загальною кількістю балів перемогла команда 11 класу – вони були непереможними у більшості видів змагань. В особистому заліку грамоти за перемогу отримали: Моло­децький Владислав (номінація «Кращий командир»), Ткачук Михаїл (номінація «Підтягу­вання»), Топчанюк Владислав (номінація «Штовхання гирі» та Ольховий Іван, під коман­дуванням якого 10Б клас став переможцем у перетягуванні линви.

«Нумо, хлопці!» – один із найстаріших традиційних за­ходів у школі. Ніхто вже не пам’ятає, коли конкурс для хлопців-старшокласників від­бувся вперше й хто саме його започаткував, але те, що Сер­гій Вікторович Полторацький, вчитель історії, правознавства та захисту Вітчизни проводив конкурс 25 разів – факт! За­вдяки небайдужості та енту­зіазму його вихованці щороку проходять випробування ви­тримки, сили та мужності, рос­туть справжніми захисниками Батьківщини.

Заступник директора школи з виховної роботи Т. Г. Ахтирко

ДАРУВАТИ ТУРБОТУ: В УКРАЇНЦІ ПРОЙШОВ РЕЙД ДОБРА

66854Кожен вісімнадцятий українець належить до людей, фізичні можливості яких обмежені. На їхню долю випали нелегкі випробування. Однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу, любов і непохитну віру в життя. Їх мужність та оптимізм − взірець для інших.

В м. Українка проживає 70 людей з обмеженими можливостями. На щастя, поряд з ними є ті, хто хоче допомогти, і хто допомагає. Так, депутат Київської обласної ради від ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ Київщини Світлана Береза 3 грудня, в Міжнародний день людей з особливими потребами, організувала проведення в м.Українка Рейду Добра. Метою цього унікального благодійного заходу було відвідування людей з інвалідністю, щоб сказати їм добрі слова, подарувати радість і підтримати. Для кожного з них Світлана Василівна підготувала «теплі» подарунки – пледи – як символ турботи й піклування, і вітальні листівки.

3232321За підсумками зустрічей і спілкування, депутат наголосила, що держава і суспільство зобов’язані піклуватися про всіх громадян, а особливо про тих, кому необхідна особлива увага і підтримка, чого нині, на жаль, належним чином не відбувається.

«Ми будемо домагатися від влади забезпечення гідного життя для всіх українців і щоб люди з особливими потребами мали рівні можливості для повноцінного й комфортного життя», – підсумувала Світлана Береза.

Допомогти у проведенні Рейду відгукнулися міський голова Павло Козирєв, заступник мера Оксана Кирилюк, депутат Української міської ради від ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ Ірина Гідіон, голова Ради ветеранів Тетяна Щербакова, члени ветеранської організації Валентина Дроздова і Віра Грачова, викладач Ліцею м.Українка Олена Мінєєва із сином Арсеном, підприємець Ляна Лутченко з донечкою Лялею, а також – Юрій Бондаренко, Валерій Мінєєв і Ігор Горін.7876