75-РІЧНИЦЯ ВИЗВОЛЕННЯ ОБУХІВЩИНИ ВІД НІМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ!

8 листопада 2018 року громада Обухівського району, у тому числі м. Українка, з повагою та глибокою вдячністю згадала усіх причетних до великої події – звільнення Обухова від нацистських загарбників.
Урочистості, присвячені пекельній ювілейній даті, визволення Обухівщини від загарбників у другій світовій війні, відбулися у селі Перше Травня.
 
В заході взяли участь голова Обухівської районної ради Костянтин Шушаков, Виконуючий обов’язки голови Обухівської районної державної адміністрації Сергій Коваленко, представник громади від міста Українка – депутат Обухівської районної ради Агнеса Олкова-Михницька, Першотравенський сільський голова Тамара Семенюк та громадськість.
Ведуча урочистого мітингу поринула присутніх у ті страшні воєнні роки…
На Обухівщині діяло кілька підпільних груп, партизанський загін В. І. Варакова.
Жорстокі бої точилися на рубежі сіл Верем’я, Жуківців, Макарова, Григорівки, Матяшівки. А особливо запеклими були бої на рубежі Долина – Германівська Слобода (нині Красна Слобідка) – Германівка – Деремезна, які тривали протягом двох місяців. 31 грудня 1943 року війська 1-го Українського фронту на ділянці Деремезна – Мирівка – Стайки, зламавши ворожу оборону, перейшли в наступ.
Пам’ять кожної людини, що загинула під час Другої світової війни, вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів. Ні кого не зоставив байдужим уривок з оповідання, що було написано за реальною історією про наших земляків, які змогли піти на побивку до рідного краю, до своєї домівки. Побачити жінку, обійняти дітей…
Видатний краєзнавець Обухівщини Юрій Корнійович Домотенко дуже красномовно описав ті страшні часи, які затронули кожного з нашого краю, вписали свою криваву історію у родинну історію життя.
-«Ця війна була страшною, кровопролитною та жорстокою. Та інакшою війна бути не може. Високу ціну заплатили наші земляки під час окупації. Дуже багато полягло їх, захищаючи місто, його окраїни та район. Більше 500 земляків було розстріляно в урочищі Розкопана…”
 
Минуло 75 років, але пам’ять про ті доленосні події живе і донині», – продовжив він далі.
 
Ми щиро висловлюємо слова вдячності та низько вклоняємось всім бійцям, партизанам, підпільникам, трудівникам тилу за їхній подвиг заради майбутнього. Це вони, не дивлячись на смерть, гіркоту втрат та пекельне полум’я боїв, заради прийдешніх поколінь йшли до великої Перемоги.
 
Зичимо нашим дорогим фронтовикам, яких зосталось дуже мало, якнайдовше залишатися в строю та силою свого духу бути прикладом патріотизму для молодого покоління.
 
Мирного нам усім неба!