Сьогодні, 20 лютого 2020 року, – шоста річниця кривавих подій на Майдані під час Революції Гідності

Цього дня, 6 років тому, Україна пережила найтрагічніший етап Революції гідності. У період 18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі поранених.

Сьогодні, на Обухівському міському цвинтарі відбулася церемонія покладання квітів, присвячена вшануванню подвигу учасників Революції гідності та воїнам АТО/ООС. З міста Українка, вшанувати пам’ять героїв поїхали учні ДНЗ «Професійний ліцей м. Українка» Білик Яна та Шинкаренко Денис, а також психолог закладу Ангеліна Дяченко та заступник директора по виховній роботі Людмила Гришко. Учні мали змогу поспілкуватися з батьками наших Героїв, почути їх біографію і розглянути фото з життя хлопців. Першим, хто віддав своє життя за нашу свободу та гідність був Чаплінський Володимир. Постріл снайпера, у самому центрі Києва, 20 лютого 2014 року став фатальним для патріота, батька двох дітей, єдиного сина та коханого чоловіка.

За свій патріотизм, за любов до України та незламний дух чоловік поплатився життям. Пізніше, захищаючи свою країну від російських загарбників на сході загинув наш земляк Роман Кіяниця. З 2007 по 2010 рік він навчався у ДНЗ «Професійний ліцей м. Українки» за професією «Слюсар з ремонту автомобілів; електрозварювальник на автоматичних та напівавтоматичних автомобілях». У 2010 році пішов служити по призову до лав Збройних Сил України, а з 28 вересня 2016 року у складі 72-Ї механічної бригади м. Біла Церква проходив військову службу за контрактом на посаді кулеметника. 4 березня 2017 року трагічно загинув під час обстрілу поблизу Авдіївки. Лариса Станіславівна – мати Романа, розказувала про його дитинство, показувала фото і наголошувала на тому, як змінила сина війна. Колись веселий та усміхнений хлопчик схуд і постарішав на десяток років, перебуваючи у пеклі війни.

Віддавши своє життя за наш спокій та свободу, Роман назавжди залишиться у пам’яті кожного. Після покладання квітів учні щиро подякували за зустріч волонтеру – Андрєєвій Лідії Михайлівні, матері Володимира Чаплинського – Антоніні Євгенівні та батькам Кияниці Романа – Віктору Григорійовичу і Ларисі Станіславівні.

На Обухівському міському кладовищі майорять синьо-жовті прапори, так вшановують пам’ять Героїв. Їх подвиг назавжди у нашій пам’яті та у наших серцях. Герої не вмирають!